Що воно таке, та навіщо знати про нього суспільству?
Національний превентивний механізм (НПМ) – це система регулярних відвідувань місць несвободи і надання рекомендацій для поліпшення умов тримання та поводження з особами, які там знаходяться.

НПМ – це сигнал державним органам про те, що вони перебувають під наглядом громадськості. Це – незалежний погляд на проблеми, які існують у місцях несвободи. А крім того, це механізм для подолання цих проблем.


Департамент НПМ відповідно до покладеного на нього завдання:

- здійснює моніторинг дотримання права на захист від неналежного поводження.

- організовує та здійснює систематичні (планові та позапланові) відвідування місць несвободи з метою попередження неналежного поводження, в тому числі спільно з представниками неурядових громадських організацій;

- здійснює заходи щодо ефективного реагування на порушення права на захист від неналежного поводження;

- аналізує стан дотримання прав людини в місцях несвободи, готує аналітично-інформаційні матеріали з питань неналежного поводження;

- бере участь у підготовці проектів конституційних подань до Конституційного Суду України, подань до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, проектів листів та інших актів реагування Уповноваженого з метою запобігання порушенням прав людини і громадянина або сприяння їх поновленню та здійснює контроль за їх реалізацією;

-розробляє законопроекти та проекти інших нормативно-правових актів, необхідних для запобігання порушенням права на захист від неналежного поводження або сприяння їх поновленню;

- розглядає звернення громадян з питань, що належать до компетенції Департаменту, готує пропозиції щодо відкриття провадження у справах про порушення прав людини та здійснює реалізацію відкритих проваджень;

- здійснює опрацювання, облік, аналіз, вивчення або перевірку, за необхідності з виїздом на місце;

- бере участь у перевірках стану додержання прав на захист від неналежного поводження органами державної влади та місцевого самоврядування;

- роз'яснює заходи, яких має вжити особа, що подала звернення до Уповноваженого;

- в межах функцій Департаменту співпрацює з неурядовими громадськими організаціями;

- в межах функцій Департаменту співпрацює з органами державної влади та місцевого самоврядування, їх консультативно-дорадчими органами у сфері попередження та протидії порушенням права на захист від неналежного поводження;

- бере участь у підготовці інформаційних повідомлень для їх розміщення на офіційному веб-сайті Уповноваженого.

Чому потрібен громадський контроль за місцями несвободи?

Ми багато чули про проблеми, які існують у місцях несвободи. Серед них – катування, жорстоке поводження і нелюдські умови тримання.

Закритість цих закладів призвела до того, що суспільство практично не могло вплинути і змінити ситуацію на краще.

Чи може самостійно захистити себе людина, з якою погано поводяться у психіатричній лікарні, психоневрологічному інтернаті, пункті тимчасового перебування мігрантів? Чи може відстояти власні права дитина, яку недогодовують, б'ють чи принижують в інтернаті чи дитбудинку? Що може зробити прикутий до ліжка чи візка інвалід, якщо з ним погано поводяться?

Саме тому необхідність громадського контролю за місцями несвободи вже не обговорюється. Цим людям надзвичайно потрібна наша увага та підтримка.

ЗДІЙСНЮЮЧИ РЕГУЛЯРНІ ВІЗИТИ ДО МІСЦЯ НЕСВОБОДИ, МИ МОЖЕМО БАГАТО ЗМІНИТИ.


Хто може відвідувати місця несвободи?

Створення системи незалежних відвідувань місць несвободи не є унікальним для України. Це досвід багатьох країн світу, природна реакція суспільства на проблему катувань і жорстокого поводження.

Так, в Англії ще у 19 столітті існували групи громадських активістів, які регулярно відвідували в'язниці і будинки для безхатченків. До їхнього складу входили звичайні громадяни – небайдужі члени місцевої громади.

Сьогодні монітори (відвідувачі місць несвободи) – це різні люди: правозахисники, лікарі, вчителі, соціальні працівники та представники інших професій, які пройшли спеціальну підготовку. Всіх цих людей об'єднує одне – бажання допомогти тим, хто знаходиться у вразливому становищі, та подолати практику катувань та жорстокого поводження.

В той же час до місць несвободи не можуть допускати усіх бажаючих.

Вимоги до потенційного відвідувача прості, але вони існують.
Така людина має бути повнолітньою, не мати судимостей, поділяти ідеї та етику моніторингу місць несвободи, пройти відповідне навчання та бути включеною до існуючої схеми відвідувань.
І нарешті головне – монітор має бути готовим витрачати власний час на поїздки до місць несвободи і написання звітів.


Як стати відвідувачем місць несвободи?
Для того, аби стати відвідувачем місць несвободи, потрібно:

1. Звернутися із заявою до Експертної ради при Представникові Уповноваженого ВР з прав людини з питань реалізації національного превентивного механізму.

2. Пройти спеціальний тренінг і відбір експертами з моніторингу місць несвободи. Отримати рекомендацію Експертної ради при Представникові Уповноваженого ВР з прав людини з питань реалізації національного превентивного механізму і бути включеним у перелік кандидатів у монітори місць несвободи.

3. Отримати доручення на відвідування від Уповноваженого ВР з прав людини.

Що це дає моніторам?

Робота відвідувачів місць несвободи БЕЗОПЛАТНА. Їм відшкодовуються тільки витрати, пов'язані з проїздом до місць моніторингу. Навіщо тоді ставати монітором?

У першу чергу, це можливість змінювати світ. Для когось це може стати місією, щоб поліпшити щоденне життя людей, які цього потребують: дітей, літніх людей, позбавлених волі осіб, людей з інвалідністю, солдатів, мігрантів та інших. Врешті-решт, це наш обов'язок – потурбуватися про тих, хто не може допомогти собі сам.

По-друге, це нові можливості для самореалізації, щоб розширити свій життєвий досвід, отримати нові знання і навички, постійно знаходитися у русі і знайомитися з новими людьми, досягати поставлених цілей.

І нарешті – це можливість стати частиною глобальної ініціативи, команди небайдужих людей у всьому світі, які об'єднані однією ідеєю:

З ЛЮДЬМИ У МІСЦЯХ НЕСВОБОДИ МАЮТЬ ПОВОДИТИСЯ ПО-ЛЮДСЬКИ


Як працює НПМ в Україні?

В Україні національний превентивний механізм заснований і працює при Уповноваженому Верховної Ради з прав людини (Омбудсмані).

Така модель називається «Омбудсман+», тому що діяльність здійснюється фахівцями офісу Уповноваженого і представниками громадськості.

Завдяки такій моделі громадськість отримала право без попереджень відвідувати місця несвободи, причому робити це регулярно і без перешкод. Під час таких візитів відбуваються зустрічі і бесіди віч-на-віч із усіма, хто там утримується чи працює.

Отримана в ході моніторингу інформація та аналіз виявлених проблем дозволяють давати державним органам рекомендації для покращення ситуації.

Разом з тим до завдань НПМ не належить розслідування, пошук та покарання винних у порушеннях прав людини. Роль цього органу полягає в іншому – у регулярних відвідуваннях місць несвободи, у виробленні рекомендацій, які повинні змінити систему в цілому.

Простіше кажучи, НПМ не займається лікуванням окремого органу, а намагається оздоровити тіло в цілому. Це не «швидка допомога», яка виїздить на кожен виклик і вирішує проблему на місці, а тривала терапія, яка виявляє системні проблеми, лікує їх і запобігає їхній появі в майбутньому.

Хто ж такий Уповноважений Верховної ради з питань людини?
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений) приймає та розглядає звернення народних депутатів України, громадян України, незалежно від місця їх перебування, іноземців, осіб без громадянства, які перебувають на території України, або осіб, які діють в їхніх інтересах.

Уповноважений розглядає звернення щодо відносин, які виникають між заявником та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.

Парламентський контроль здійснюється щодо захисту прав і свобод заявників, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України.

Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років (ст. 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»).

Валерія Лутковська - Уповноважений (Омбудсмен) в Україні
Запобігання та протидія дискримінації

Повноваження у сфері недискримінації та ґендерної рівності

Стаття 3 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" Метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є:
[...]

6) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод.

Стаття 10 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у рамках здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захистом прав кожного на території України і в межах її юрисдикції запобігає будь-яким формам дискримінації та здійснює заходи щодо протидії дискримінації, а саме:

  • здійснює контроль за дотриманням принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;

  • проводить моніторинг та узагальнює результати дотримання принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;

  • розглядає звернення осіб та/або груп осіб з питань дискримінації;

  • веде облік та узагальнює випадки дискримінації в різних сферах суспільних відносин;

  • висвітлює у щорічній доповіді питання запобігання та протидії дискримінації та дотримання принципу недискримінації;

  • здійснює співпрацю з міжнародними організаціями, відповідними органами зарубіжних країн з питань дотримання міжнародних стандартів недискримінації;

  • здійснює інші повноваження, визначені Конституцією і законами України.


Стаття 9 Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини:

  • у рамках здійснення контролю за додержанням прав та свобод людини і громадянина здійснює контроль за дотриманням рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

  • розглядає скарги на випадки дискримінації за ознакою статі;

  • у щорічній доповіді висвітлює питання дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Усе необхідне для отримання детальнішої інформації про Уповноваженого Ви можете знайти тут, а матеріали діяльності НПМ у ЗМІ - тут.
Виконала Анастасія Вуйко
студентка ІІІ курсу, 309 групи
Photographs by Tanya Shkondina / www.foodphotography.ru
All images courtesy of author

This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website